Зимові щеплення

1000892_privivka_persika_na_podvoj_wa1
Щеплення персика на підщепу VVA-1

Починаючи із січня і до кінця зими, а якщо живці добре збереглись, то і на початку весни, можна проводити зимове (настільне) щеплення. Звичайно ж, для цього потрібні необхідні компоненти (підщепи, прищепи, плівка, прищеплювальний ніж). Підщепа має бути потрібної товщини, приблизно такої, аби добре збігалася зі зрізом прищепи — живця прищеплюваного сорту). Заготовлювати живці необхідно завчасно. Досвідчені садівники нарізають їх ще в листопаді-грудні. У міру потреби, за підхожих умов це можна зробити і взимку.

Хочу зразу сказати, що нічого складного в зимовому щепленні, як думають деякі садівники-початківці, немає. Просто слід правильно виконувати всі поетапні операції. Не завадять так само терпіння і сила волі. Немаловажно також мати хороший інструмент, насамперед — ніж із гарним лезом. Від цього залежать якість операцій і відсоток зростання зрізів. Я перепробував багато різних прищеплювальних ножів і зупинився на швейцарській моделі Felco 3.90.20. Дуже важливо так само підібрати плівку для обмотування щеплень. Особисто я вже багато років користуюсь польською плівкою і дуже задоволений її якістю та результатом щеплень.

Перед тим як почати зимове щеплення, необхідно обігріти підщепу, аби в ній, як мовиться, прокинулись життєві процеси (почався сокорух), без котрого просто неможливе зростання зрізів. Цей процес по-науковому називається стратифікацією. Температура в приміщенні, де буде здійснюватися щеплення, має бути не нижче +21°С, а по можливості і вищою. Лише після цього в нього можна заносити підщепу на прогрівання. Зберігати підщепу в період стратифікації потрібно в ємності з водою. Цей процес може тривати від кількох днів до кількох тижнів (усе залежить від температурних показників зберігання садивного матеріалу). Тобто треба приблизно 3-5 днів прогрівати підщепу при однаковій цілодобовій температурі +21°С і вище. Після цього на 2-3 дні занести живці в тепле приміщення, а на 7-8-й день стратифікації вже можна братись до настільного щеплення.

Найбільш поширений спосіб зимового (настільного) щеплення — поліпшене копулювання. Роблять його так само, як і звичайне, тільки в скісних зрізах підщепи і прищепи (приблизно по центру) робляться ножем зрізи (язички), котрі при з’єднанні підщепи і прищепи входять один в один і міцно тримають прищеплені компоненти. Цей спосіб дає краще приживлення щеплення. Крім того, менша ймовірність її зрушень чи обломів при догляді і пошкодженні вітрами.

1000892_uluchshennaya_kopulirovka
Поліпшене копулювання. Схема

Операція виконується таким чином (див. рисунок-схему). На підщепі і прищепі спочатку робляться скісні зрізи (так само, як і при простому копулюванні). Для вирізування язичка на скісному зрізі прищепи потрібно, відступивши приблизно на 1/3 від нижнього кінця, зробити поздовжній розріз на ширину клинка прищеплювального ножа. Такий же поздовжній розріз, але на 1/3 від верхнього кінця зрізу, робиться на підщепі. З’єднувати підщепу з прищепою треба таким чином, аби язички заходили один за один. Бажано, щоб камбієві шари прищеплювальних компонентів зберігались по всій довжині зрізів. Якщо один із компонентів (прищепа чи підщепа) товстіший від іншого, то треба, щоб камбієві шари зберігались бодай з одного боку. Після того як компоненти будуть з’єднані, місце щеплення потрібно щільно обмотати плівкою.

Після «операції» щеплення потрібно запарафінувати, вкрити живець і місце зрізу шаром парафіну (у подальшому він захищатиме щеплення в природних умовах). Зберігати прищеплені саджанці до садіння їх у відкритий ґрунт потрібно в ящиках із тирсою. При цьому необхідно впродовж першого тижня регулярно спостерігати за тим, чи не потріскався парафін. Якщо це сталося, значить, спрацював індикатор проростання, а це означає, що прищеплені саджанці треба обов’язково перемістити в холодне сховище (підвал) і тримати там до весняного садіння.

Я роблю щеплення на різні підщепи. Але хотілося б розповісти про перспективні кісточкові підщепи. Для прикладу, німецька клонова підщепа пуміселект дає непоганий вихід саджанців персика, сливи, абрикоса та аличі при зимовому щепленні. До переваг цієї підщепи можна віднести і те, що вона спроможна підвищувати морозостійкість плодових бруньок. Навіть після суворої зими 2011-2012 років абрикоси та персики на цій підщепі частково плодоносили.

1000892_chereschnya_na_vsl2
Черешня на ВСЛ-2

Підходить для поліпшеного копулювання і російська черешнева підщепа ВСЛ-2. За умови щеплення чистим безвірусним живцем вихід саджанців становить майже 99%. Саджанці на ВСЛ-2 спроможні давати перші плоди на наступний рік після садіння у відкритий ґрунт. Попит на ці саджанці такий, що вони розходяться ще влітку, прямо із розсадника. Однак слід сказати, що черешні на ВСЛ-2 не дають такого високого врожаю, як на підщепах Гізелла 5 і Гізелла 6. Відносити це до недоліків було б не зовсім правильно. Просто необхідно зрозуміти, що при правильній комбінації сортів із тією чи іншою підщепою можна одержати не тільки відмінний урожай, але й плоди з великою вагою.

Уже давно не секрет, що американці віддають перевагу російській підщепі ВСЛ-2, хоча на Гізеллі у них давно вже закладені промислові сади. Просто саджанці на ВСЛ-2 не дають надмірного цвітіння, і завдяки цьому дерева не переобтяжені врожаєм, а плоди черешні виростають більшими.